АНАЛІЗ МІГРАЦІЙНИХ РИЗИКІВ В УПРАВЛІННІ АГРОПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.60022/sis.2.(01).1Ключові слова:
міграційні ризики, управління, агропромислові підприємства, робоча сила, зайнятість, мігранти, сільськогосподарська продукціяАнотація
Без трудових ресурсів неможливо уявити ефективне функціонування агропромислових підприємств будь-якої країни світу. Необхідно враховувати, що на це час у світі існує нерівномірний демографічний розподіл, а міграція в умовах глобалізації набула значних масштабів. Без трудових мігрантів деякі сільськогосподарські галузі зазнають колапс. Одночасно мігранти здатні підсилювати ризики та знижувати ефективність розвитку агросектору. Важливо вчасно здійснювати моніторинг міграційних ризиків та приймати необхідні управлінські рішення з метою сталого розвитку агропромислових підприємств. Джерельною базою слугували статистичні дані основних показників міграційних процесів Європи, зокрема в географічному розрізі: Східна, Західна, Північна та Південна Європа, за останні 2010–2021 рр. При аналізі міграційних ризиків в управлінні агропромисловими підприємствами Європи використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, математичного моделювання, статистичного аналізу просторових (панельних, лонгітюдних) даних. Результати аналізу міграційних ризиків в управлінні агропромисловими підприємствами Європи засвідчили, що за коефіцієнтом індивідуального ефекту управління міграційними процесами лідером є група держав Східної Європи, аутсайдерами країни Західної Європи. Якщо характеризувати та порівнювати отримані прогнозні значення індивідуальних ефектів та індивідуальні ефекти попередніх років, то можна зробити висновок, що лідером є група держав Західної Європи. Зазначене свідчить про високу можливість міграційного переміщення та міграційних ризиків в державах Західної Європи, які є більш забезпеченими та стабільними. Моделювання міграційних ризиків в управлінні агропромисловими підприємствами Європи довело, що існує потреба систематичного аналізу зазначених процесів. Зокрема нестабільність інституціонального та ринкового середовища в країнах Європи обумовлюють постійну зміну міграційних тенденцій та ,відповідно, зміну впливу на агропідприємства міграційних ризиків. Даний аналіз має практичне значення в управлінській діяльності, з метою вчасного ухвалення рішення та попередження негативних наслідків міграційних ризиків.
Посилання
Qian, W., Wang, D., & Zheng, L. (2016). The impact of migration on agricultural restructuring: Evidence from Jiangxi Province in China. Journal of rural studies, 47, 542–551. https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2016.07.024
Falco, C., Galeotti, M., & Olper, A. (2019). Climate change and migration: is agriculture the main channel?. Global Environmental Change, 59, 101995. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2019.101995
Liu, G., Wang, H., Cheng, Y., Zheng, B., & Lu, Z. (2016). The impact of rural out-migration on arable land use intensity: Evidence from mountain areas in Guangdong, China. Land Use Policy, 59, 569–579. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2016.10.005
Marchiori, L., Maystadt, J. F., & Schumacher, I. (2012). The impact of weather anomalies on migration in sub- Saharan Africa. Journal of Environmental Economics and Management, 63(3), 355–374. https://doi.org/10.1016/j.jeem.2012.02.001
Mwesigye, F., & Matsumoto, T. (2016). The effect of population pressure and internal migration on land conflicts: Implications for agricultural productivity in Uganda. World Development, 79, 25–39. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2015.10.042
Li, Y., Huan, M., Jiao, X., Chi, L., & Ma, J. (2023). The impact of labor migration on chemical fertilizer use of wheat smallholders in China-mediation analysis of socialized service. Journal of Cleaner Production, 394, 136366. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.136366
Langill, J. C., Elias, M., Vinceti, B., Traorй, A., & Traorй, D. (2023). Gendered effects of migration on social organization and smallholder production in Oubritenga Province, Burkina Faso. Journal of Rural Studies, 98, 19–33. https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2023.01.021
Hermans, K., & McLeman, R. (2021). Climate change, drought, land degradation and migration: exploring the linkages. Current opinion in environmental sustainability, 50, 236–244. https://doi.org/10.1016/j.cosust.2021.04.013
Adhikari, J., Timsina, J., Khadka, S. R., Ghale, Y., & Ojha, H. (2021). COVID-19 impacts on agriculture and food systems in Nepal: Implications for SDGs. Agricultural Systems, 186, 102990. https://doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102990
Gao, J., Song, G., & Sun, X. (2020). Does labor migration affect rural land transfer? Evidence from China. Land Use Policy, 99, 105096. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2020.105096
Ge, Y., Ding, S., Kong, X., Kantarelis, E., Engvall, K., & Pettersson, J. B. (2023). Online monitoring of alkali release during copyrolysis/gasification of forest and agricultural waste: Element migration and synergistic effects. Biomass and Bioenergy, 172, 106745. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2023.106745
Xu, F., Xie, Y., & Zhou, D. (2022). Air pollution’s impact on the settlement intention of domestic migrants: Evidence from China. Environmental Impact Assessment Review, 95, 106761. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2022.106761
Halder, B., Ameen, A. M. S., Bandyopadhyay, J., Khedher, K. M., & Yaseen, Z. M. (2022). The impact of climate change on land degradation along with shoreline migration in Ghoramara Island, India. Physics and Chemistry of the Earth, Parts a/b/c, 126, 103135. https://doi.org/10.1016/j.pce.2022.103135
Nienkerke, I. M ., Thorat, A., & Patt, A. (2023). From distress migration to selective migration: Transformative effects of agricultural development on seasonal migration. World Development Perspectives, 29, 100483. https://doi.org/10.1016/j.wdp.2022.100483
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ірина Гнатенко, Олена Танчик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook
