СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ДЛЯ БІЗНЕС–ІННОВАЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙ У ПОВОЄННІЙ УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.60022/sis.3.(01).6Ключові слова:
інновації, інвестиції, розвиток бізнесу, повоєнне відновлення, Україна, стратегічні пріоритети, економічна стійкістьАнотація
У цій статті заглиблюються у стратегічні імперативи, що формують розвиток бізнес- інновацій та інвестицій в Україні під час її післявоєнного відновлення. Визнаючи величезні економічні потрясіння, спричинені конфліктом, вона визначає ключові перешкоди, що перешкоджають відродженню приватного сектору, включаючи масштабне руйнування інфраструктури, фінансову нестабільність, відтік капіталу та ослаблений потенціал для технологічного прогресу. У дослідженні використовуються як передовий світовий досвід, так і унікальний соціально-економічний ландшафт України для формулювання комплексної системи визначення інноваційно-інвестиційних пріоритетів у різних секторах, регіонах та масштабах підприємств.
Особливий акцент робиться на ролі державно-приватного партнерства (ДПП), адаптивних механізмів фінансування та інституційної реструктуризації у сприянні стійкому та конкурентному бізнес-середовищу. У дослідженні підкреслюється, як цілеспрямовані інвестиції в цифрову трансформацію, зелені технології та модернізацію промисловості можуть слугувати каталізаторами сталого економічного відродження. Крім того, у ньому досліджується значення узгодженості політики, державних стимулів та міжнародної співпраці у зміцненні довгострокової економічної реінтеграції та позиціонування України на ринку.
Щоб подолати розрив між амбіціями політики та виконанням бізнесом, у статті представлено поетапну дорожню карту впровадження, яка забезпечує узгодженість між національними стратегіями відновлення та траєкторіями корпоративних інновацій. Окреслюючи практичні кроки та галузеві інвестиційні шляхи, вона пропонує стратегічні рекомендації для політиків, інвесторів та бізнес-лідерів, які прагнуть гнучко та передбачливо пройти повоєнну економічну відбудову
Посилання
Bilorus, O. (2016). Regularities and trends of reproductive evolution and structural transformation of global capital. Economic theory, 1, 9–15.
Brahmbhatt, Milan & Canuto, Otaviano & Vostroknutova, Ekaterina. (2010). Dealing with Dutch Disease. World Bank — Economic Premise. 1–7.
Collier, P. (2009). The Bottom Billion: Why the Poorest Countries Are Failing and What Can Be Done About It. Oxford University Press.
Edquist, C. (2005). Systems of Innovation: Perspectives and Challenges. Oxford University Press.
Fagerberg, J., & Verspagen, B. (2009). Innovation studies: The emerging structure of a new scientific field. Research Policy, 38(2), 218–233.
Heiets, V. (2016). M. Economy of Ukraine: key problems and prospects. Economics and forecasting, 1, 15–18.
Heiets, V. (2016). Peculiarities of the relationship between economic and political prerequisites for the reconstruc- tive development of the economy of Ukraine. Economy of Ukraine, 12, 5–14.
Kaleniuk, D., Melnyk, A., & Rizak, V. (2022). EU Support Mechanisms for Ukraine’s Innovation Recovery. Kyiv: Institute for Economic Research.
Mazur, O., & Lukach, N. (2023). Digital Resilience of Ukrainian Business during War: Innovation as a Response. Economics and Forecasting, (2), 14–26.
Ministry of Education and Science of Ukraine (2021). Strategy for Innovation Development 2021–2030.
National Recovery Plan of Ukraine (2023). Business and Innovation Pillar.
OECD (2021). Investment Policy for Fragile Contexts.
Schumpeter, J. A. (1942). Capitalism, Socialism and Democracy.
UNDP (2018). Resilience and Recovery in Post-Conflict Settings: Innovation as a Catalyst. [15] World Bank (2014). Innovation Policy: A Guide for Developing Countries.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Золковер, Ростислав Яцентюк, Джон О. Айедогбон

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.